-
1 decision
n1. рішення2. рішучість- agreed decision узгоджене рішення- ambiguous decision неоднозначне рішення- concerted decision узгоджене рішення- dramatic decision важливе рішення- hasty decision необдумане рішення- majority decision рішення, прийняте більшістю голосів- surprise decision неочікуване/ несподіване рішення- tough political decision важке політичне рішення- valid decision вагоме/ обґрунтоване рішення- voluntaristic decision волюнтаристське рішення- decision upon request рішення на прохання- terms of decision формулювання рішення- to accept smbd.'s decision погодитись з чиїмсь рішенням- to adjourn a decision відкласти/ відтермінувати рішення- to announce a decision оголосити рішення- to challenge smbd.'s decision оспорювати чиєсь рішення- to come to a decision прийняти рішення- to denounce smbd.'s decision засуджувати чиєсь рішення- to disclose the decision повідомити про рішення- to force through a decision протягнути рішення- to impose a decision on smbd. нав'язати комусь рішення- to leave the matter to smbd.'s decision подати справу на чийсь розгляд- to make a decision прийняти рішення- to postpone a decision відкласти/ відтермінувати рішення- to put off a decision відкласти/ відтермінувати рішення- to rescind a decision відмінити/ анулювати рішення- to take a decision прийняти рішення- to take part in policy decisions брати участь у прийнятті політичних рішень -
2 send to the scaffold
-
3 sentence to be hanged
-
4 sentence
1) вирок; судовий вирок, судове рішення; вирок суду, що визначає міру покарання; засудження ( визнання винним); покарання ( за вироком); рішення церковного суду2) виносити вирок, виносити судове рішення, засуджувати, карати•sentence imposed on a convicted offender — вирок, винесений засудженому злочинцю
sentence is final and is not subject to appeal — = sentence is final and is not subject to protest вирок остаточний і оскарженню (опротестуванню) не підлягає
sentence is final and is not subject to protest — = sentence is final and is not subject to appeal
sentence-recommendation agreement — угода про рекомендацію суду призначення по справі конкретного покарання ( за умовами угоди про визнання вини)
- sentence conditionallysentence to imprisonment for life — = sentence to life, sentence to life imprisonment засуджувати до довічного тюремного ув'язнення
- sentence fixed by law
- sentence for a crime
- sentence for a offence
- sentence for a offense
- sentence for the first crime
- sentence in absence
- sentence in absentia
- sentence long
- sentence of acquittal
- sentence of death
- sentence of fine
- sentence on a technicality
- sentence on the record
- sentence passed on the person
- sentence short
- sentence to be hanged
- sentence to be shot
- sentence to death
- sentence to die
- sentence to imprisonment
- sentence to life
- sentence to life imprisonment
- sentence to probation
- sentence with probation -
5 sentence
1. n1) судовий вирок; судове рішенняnominal (suspended) sentence — умовний вирок
to recall (to reverse) a sentence — відміняти вирок
2) грам. речення3) сентенція, вислівa S. of Scripture — вислів із святого письма
2. vзасуджувати; ухвалювати судовий вирок, приймати судове рішення; присуджуватиto sentence smb. to death (to imprisonment) — засудити когось до страти (до ув'язнення)
* * *I n1) юp. вирок суду, що визначає міру покарання; засудження; покарання, міра покарання2) гpaм. речення3) сентенція4) мyз. речення5) бioл. осмислена послідовність кодонів ( у генетичному коді)II [`sentens] vприсуджувати, засуджувати; приректи -
6 adjudicate
визнавати ( у судовому порядку), встановлювати ( у судовому порядку); розглядати у судовому порядку ( спор тощо); судити ( в суді), виносити вирок (судове рішення), засуджувати ( у судовому порядку); виносити арбітражне рішення; оголошувати ( у судовому порядку); присуджувати ( рішенням суду)- adjudicate delinquent
- adjudicate in a case -
7 judge
1) арбітр; експерт; суддя; третейський суддя; член суду2) судити, засуджувати, виносити вирок ( у суді); розглядати справу ( у суді); вважати; робити висновок, вирішувати, виносити рішення; бути арбітром•- judge advocatejudge who issued an enlightened ruling — суддя, який виніс обґрунтоване рішення
- judge-advocate
- Judge Advocate General
- Judge-Advocate General
- judge assessor
- judge delegate
- judge in court
- judge in lunacy
- judge insane
- judge-made
- judge-made law
- judge of assizes
- judge of bankruptcy court
- judge of fact
- judge of inferior court
- judge of law
- judge of probate
- judge of probate court
- Judge of the Arches
- judge of the Supreme Court
- judge of the United States
- judge on the merits of a case
- Judge Ordinary
- judge rapporteur
- judge sentencing
- judge sitting in court
- judge's certificate
- judge's charge
- judge's comment
- judge's decision
- judge's direction on the law
- judge's direction to the jury
- judge's order
- judge's ruling -
8 prejudge
формувати необґрунтовану думку; виносити рішення до проведення належного розслідування; виносити рішення до розгляду справи в суді; засуджувати, не вислухавши до кінця- prejudge a question -
9 judge
1. n1) суддя2) арбітр, експерт; третейський суддяjudge at the curve — спорт. суддя на повороті
judge at the finish — спорт. суддя на фініші
judge of the course — спорт. суддя на дистанції
3) pl спорт. суддівська колегія на змаганнях4) знавець, цінитель5) pl (Judges) бібл. Книга СуддівJ. Advocate General — головний військовий прокурор
2. v1) судити; ухвалювати вирок (рішення)2) бути арбітром (експертом)3) оцінювати; складати думку; вважати, гадати4) приходити до висновку, робити висновок5) осуджувати, гудити, ганити* * *I n1) суддя2) арбітр, експерт; третейський суддя; pl; cпopт. рефері peл. суддя3) цінитель, знавець4) гipн. лінійка для вимірювання обсягу робіт5) pl; peл. ( Judges) Книга СуддівII v1) судити, виносити вирок, рішення2) бути арбітром, експертом; оцінювати3) вважати, думати; робити висновок4) засуджувати, гудити -
10 prejudge
v1) оцінювати заздалегідь; вирішувати наперед2) юр. ухвалювати судове рішення до розгляду справи (до належного розслідування)3) складати необгрунтоване судження (про суддю)* * *v1) складати думку, робити висновок, вирішувати заздалегідь; засуджувати заздалегідь, передчасно2) юp. виносити судове рішення передчасно ( до розгляду справи в суді або до належного розслідування); робити висновок або складати думку передчасно ( про суддю) -
11 adjudge
вирішувати ( у судовому порядку), визнавати ( у судовому порядку), розглядати ( в суді), судити ( в суді); встановлювати ( у судовому порядку), виносити вирок ( у судовому порядку), виносити судове рішення; відсуджувати; засуджувати ( у судовому порядку); оголошувати ( у судовому порядку); присуджувати (в т. ч. майно особі у судовому порядку)- adjudge guilty
- adjudge insane
- adjudge not guilty
- adjudge sane
- adjudge to be guilty
- adjudge to die
- adjudge to jail -
12 judge
I n1) суддя2) арбітр, експерт; третейський суддя; pl; cпopт. рефері peл. суддя3) цінитель, знавець4) гipн. лінійка для вимірювання обсягу робіт5) pl; peл. ( Judges) Книга СуддівII v1) судити, виносити вирок, рішення2) бути арбітром, експертом; оцінювати3) вважати, думати; робити висновок4) засуджувати, гудити -
13 prejudge
v1) складати думку, робити висновок, вирішувати заздалегідь; засуджувати заздалегідь, передчасно2) юp. виносити судове рішення передчасно ( до розгляду справи в суді або до належного розслідування); робити висновок або складати думку передчасно ( про суддю)
Перевод: с английского на украинский
с украинского на английский- С украинского на:
- Английский
- С английского на:
- Украинский